Торговий дім «Золота миля» надає комплекс товарів і послуг, спрямований на забезпечення та розвиток підприємств харчової промисловості та є найбільшим виробником наповнювачів, сухих сумішей і поліпшувачів для хлібобулочних і кондитерських виробів в Україні. Ми здійснюємо оптові продажі продукції власного виробництва, української та імпортованої сировини та інгредієнтів, а також продаж у роздріб у рамках проекту Pekar&Konditer. Фахівці нашого Інноваційного центру надають комплексну технологічну підтримку клієнтам, зерноочисний комплекс компанії надає послуги з очищення та калібрування сировини, а власний логістичний комплекс дозволяє нам оптимізувати терміни доставки товарів. Займаючи стійкі позиції на внутрішньому ринку, ми активно розвиваємо експортний напрям продажів і просуваємо нашу продукцію на ринках Польщі, Румунії, Болгарії, Білорусії, Молдови, Греції, Німеччини, Голландії, Чехії, країн Прибалтики. Підприємство є дійсним членом АсМАП, а на нашій території діє зона митного контролю.
Місія торгового дому «Золота миля» - дарувати людям смачне задоволення, наповнюючи життя первісною енергією Природи.
Стратегія компанії полягає в досягненні та закріпленні лідерської позиції шляхом послідовного фокусування на окремих сегментах харчової промисловості: хлібопекарська, кондитерська і молочна галузі. Основними цінностями нашої компанії є:
Ми знаємо потреби клієнта і знаходимо для нього найкращі рішення
Наша мета - якісна робота, ефективне використання ресурсів, висока прибутковість
Ми постійно розвиваємося, кожен із нас - лідер, який реалізує цінності компанії
Ми - різні, але прагнемо до спільної мети та розділяємо відповідальність за загальний результат
Ми - відкриті, лояльні і завжди виконуємо свої зобов'язання
Ми дбаємо про навколишнє середовище, цінуємо традиції та розвиваємо духовність
У різні роки нашим підприємством керувало багато видатних людей: дворяни, меценати, купці, почесні громадяни Харкова і мер міста, декабристи і талановиті інженери. Почесно мати таких попередників. І не зважаючи на низку змін, наше підприємство завжди могло пишатися якістю своєї продукції, про що свідчать золоті медалі та інші нагороди міжнародних виставок.
Це сформувало девіз нашої компанії: "Традиції. Розвиток. Гармонія". Адже дотримуючись вікових традицій розвитку виробництва і торгівлі, ми йдемо до гармонії у відносинах з людьми, бізнесом і світом.
Біля хутора Заводсько′го (пізніше – слобода Неми′шля) був заснований цегельний завод майорші Щербініної Тетяни Яківни. Розташування підприємства поблизу річки Немишлі давало можливість використання води, глини і річкового піску у виробництві цегли.
(На картині – Щербініна Тетяна Яківна).
У 1816 році на площу біля цегляного заводу перевели кінний ярмарок, основним товаром на якій були коні і шерсть. Площу стали називати Кінною (а ринок, розташований поблизу неї, і сьогодні називається Кінним).
У 1822 році Слобода Немишля стала частиною Харкова, що призвело до більш активного розвитку торгівлі вовною на Кінній площі, будівництва складів для привезеної вовни і зростання кількості постоялих дворів в окрузі.
Стрімкий розвиток регіону зацікавив відставного ротмістра Іллю Тимофійовича Бирдіна, спадкового дворянина, який в 1829 році побудував свій склад вовни на вулиці Старо-Московській (зараз використовується як офіс і склад компанії).
(На картині ліворуч – Ілля Тимофійович Бирдін, на зображенні праворуч – родовий герб Бирдіних).
На Кінній площі розпочали проведення найбільших на півдні Російської імперії ярмарків з продажу овечої вовни.
Загальне захоплення виробництвом і продажем вовни було настільки велике, що почесний громадянин Харкова, найбагатший купець міста Кузін Кузьма Микитович придбав своїй дружині Катерині Гнатівні цегельний завод дворянки Щербініної.
(На картині – сім’я Кузіних).
Кузьма Кузін заснував Харківську Акціонерну Компанію з торгівлі вовною – перше акціонерне товариство в Харківській губернії, використовуючи територію і приміщення заводу своєї дружини.
Статут компанії затверджений 8 березня 1838 року, а 22 травня обрані члени для завідування справами, які розпочали продаж акцій. Першими директорами обрані князі Голіцин, Римський-Корсаков і Кузін.
Самого ж Кузіна можна вважати засновником справжніх купецьких традицій Харкова. Він встиг побувати Харківським міським головою і був єдиним, хто відмовився від посади за власним бажанням. Кузін побудував у місті 44 будівлі, серед яких були церква, заводи, але головним його подарунком місту стало будівництво в 1841 році першого драматичного театру (сьогодні – Харківський Державний Академічний Драматичний театр імені Т.Г. Шевченка).
(На малюнку зліва – Кузьма Микитович Кузін, на фото праворуч – Драматичний театр).
Директорами обрані Ларіонов, Лачинов і Кузін.
У цей період Харківська Акціонерна Компанія з торгівлі вовною стала провідним підприємством Імперії в своїй галузі. Отримано дозвіл уряду приймати акції Компанії в заставу за зобов’язаннями з казною.
Сам цесаревич Олександр Миколайович став її почесним Покровителем, а Царський монетний двір на замовлення Компанії випускав медаль “Кондратіївська премія”, якою нагороджувалися кращі торгові партнери.
(На картині ліворуч – цесаревич Олександр Миколайович, праворуч – дворянин Євдоким Лачінов, на фото – медаль «Кондратіївська премія»).
У 1876 році купець і пивовар Ольховський Олексій Петрович викупив земельну ділянку і складські будівлі у Бирдіна Михайла Ілліча, побудував тут двоповерховий корпус пиво-медоваренного заводу, казарму для працівників, контору, котельню та солодовню. Він почав варити пиво, яке завоювало безліч медалей на міжнародних виставках.
У 1878 році Єлизавета Ковальська заснувала таємний революційний гурток, учасник якого, молодий слюсар Петро Антонов, в 1879 році провів перший на заводі страйк проти дванадцятигодинного робочого дня й існуючих умов праці.
В кінці XIX століття продаж вовни на Троїцькому ярмарку майже припинився, тому нерухомість та інші активи Харківської Акціонерної Компанії з торгівлі вовною придбав завод Ольховського. У цей період на заводі також вироблялись гармати, а в робочих казармах були розміщені піхотні частини армії.
(На картині зліва – Єлизавета Миколаївна Ковальська, на картині справа – Ольховський Олексій Петрович).
Революції та війни призвели в 1920 році до націоналізації радянською державою заводу спадкоємців Ольховського.
У 1922 році тут почали виробляти пресовані хлібопекарські дріжджі.
У 1926-1927 роках «Держпивзавод» реконструюється в «Спирто-оцтовий завод Держпивтреста «Українська Нова Баварія», а потім повністю перепрофільовано в дріжджовий.
У 1937 завод «Українська Нова Баварія» реконструйований під випуск оцту і перейменований в оцтовий завод.
25 серпня 1943 року Сталінським райкомом Компартії уповноваженим керувати оцтовим заводом призначений Яковенко, а всім робітникам і службовцям заводу «запропоновано» перереєструватися у секретаря заводу для продовження роботи.
12 травня 1944 року народний комісар харчової промисловості УРСР Ємельяненко підписав розпорядження № 106 про проектно-кошторисні роботи Укрпищепромпроекта з будівництва дріжджового виробництва на оцтовому заводі.
У лютому 1952 року налагоджено товарне виробництво пресованих хлібопекарських дріжджів.
Бандурка Олександр Олександрович створив Торговий дім «Золота миля», для чого задіяв частину працівників дріжджового заводу і використав будівлі колишнього оцтового заводу.
25 вересня 2006 року відбулася офіційна реєстрація підприємства.
(На фото праворуч – символ і талісман нашого піприємства, Сажотрус. Існує повір’я: зустрінеш на шляху сажотруса – незабаром пощастить).
Компанія “Золота миля” розширює портфель товарів і послуг, спрямованих на забезпечення та розвиток підприємств харчової промисловості:
2012 – запущено лінію з розливу соняшникової олії,
2013 – відкрито цех виробництва макового наповнювача,
2014 – почав повномасштабну роботу Інноваційний центр компанії,
2015 – запущено виробництво фруктового наповнювача,
2015 – стартував проект з розвитку роздрібної торгівлі “Пекар-Кондитер”,
2016 – запущено в роботу комплекс очищення і переробки продукції,
2016 – компанію вперше відвідав Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.
25 вересня 2016 року наша компанія відсвяткувала десятиріччя.
За цей час ми, твердо і впевнено, пройшли першу золоту милю на шляху до великої мети.